Модри́на європе́йська

Description

Модрина європейська, опадаюча Larix decidua Mill.; L. europaen DC.

Струнке високе (20-40 м) дерево родини соснових. Модрина — єдине в Україні листопадне хвойне дерево. Восени її хвоя забарвлюється в золотаво-жовтий колір і опадає. Це деревинна, танідоносна, фарбувальна, жиро- і етероолійна, смолиста, лікарська, камеденосна, пилкодайна, декоративна й фітомеліоративна рослина.

Дерево з конусоподібною кроною, старі дерева з горизонтальним довгим гіллям. Стовбур вкритий товстою, з глибокими борознами, брунатно-бурою корою. Молоді гілки жовто-зелені, на них розміщені короткі подушкуваті пагони. Зазвичай на гілках хвоя розміщена поодиноко, на коротких бічних — пучками по 20-50 хвоїнок.

Модрина європейська в Україні поширена в західних Карпатах. Солевитривала, морозостійка, швидкоросла, світлолюбна рослина. Запилюється у квітні. Культивують у парках і лісництвах. Заготівля деревини і кори можлива тільки під час санітарних рубок. Запаси сировини малі.

Модрина європейська менш морозостійка порівняно з сибірською, на низовинах у Лісостепу потерпає від морозів. У Степу вона росте і на чорноземних ґрунтах, має глибоку кореневу систему, стійка проти вітрів, але тут значної шкоди їй завдає посуха. Модрини — швидкорослі цінні лісові породи, стійкі проти грибних захворювань, шкідників і рекомендуються для широкого впровадження на Поліссі та в Лісостепу.

Алтайський модриновий вусач здатний пошкоджувати всі види модрини, що поширені на території України. У межах свого ареалу поширення цей шкідник заселяє модрини, які ослаблені живленням інших шкідників, пожежами, спричиняючи їхню загибель. До шкідників модрини відносять мурах, бархатистих галлів, буру попелицю, червону тлю-хермес, черв’яків, ягідних клопів, модрину чохликову міль, пильщика, листовійок, щетинистого довгоносика, ниркову галицю, соснового шовкопряда, листя шовку.