Ялиця біла

Description

Вічнозелене дерево заввишки 25–40(60) м. Крона вузькоконічна, в густих лісостанах високо піднята. Стовбур циліндричний з тонкою, темно-сірою, дещо лускатою корою. Пагони довгі, гладенькі, сірі з дворядно розміщеною хвоєю. Хвоя плоска (20–30 мм завдовжки, 1,5–1,8 мм завширшки), тупа, з двома білими смугами зісподу, тримається протягом 3–5 років.

Чоловічі шишечки овальні (5–8 мм завдовжки), поодинокі, розміщені у верхній частині торішніх пагонів. Жіночі шишечки розміщені в нижній частині торішніх пагонів, вони зеленкуваті, містять численні насінні і покривні луски. Стиглі шишки випростані, циліндричні (10–15 см завдовжки і 2,5–4 см завширшки), бурі, їхні покривні луски довші за насінні й виступають у вигляді гострячка. Запилюються вітром (анемохорія) в травні. Після достигання шишки розсипаються, на пагонах лишаються лише їхні стрижні. Насіння 6–8 мм завдовжки, з довгим крилом, має бальзамічний запах. Каріотип 2n = 24.

Ареал охоплює Європу від Піренеїв до Карпат і Балканського півострова. Це переважно гірський вид, який зазвичай зростає між 500 і 1500 м, але в Баварському лісі до 300 м, до Піренеїв і в горах Пірін в Болгарії до 2000 м.

В Україні поширена в Карпатах, зрідка на рівнинах в південно-західних районах у вигляді острівних популяцій.

Тіньовитривала рослина, вибаглива до вологості ґрунту і повітря (мезофіт). Зростає на вологих, свіжих, кислих і нейтральних бурих лісових ґрунтах.

Ялиця біла — одна з основних в Україні гірських лісоутворювальних порід, зрідка трапляється і на рівнинах, утворює чисті й мішані лісостани з буком та іншими листяними породами.